З історії макаронів

Важко уявити собі, які тільки кулінарні рецепти не вигадували винахідливі італійці для своїх макаронів! Ці рецепти, специфічні для кожної місцевості, налічуються десятками і сотнями, і кожен, для кого приготування - справжнє захоплення, зможе вибрати самий-самий кращий рецепт приготування макаронів і створити незабутнє блюдо!

Походження макаронів приховано в пітьмі століть. Якийсь час їх винахідниками вважалися китайці. Це непорозуміння грунтувалося на тому, що Марко Поло, який в 1292 році повернувся до Венеції після довгої подорожі в Китай, розповідав, що він бачив у Китаї макарони, і лише потім з'ясувалося, що він мав на увазі такі ж макарони, що і у італійців .

У винахідники макаронів записували та етрусків, причому на півтисячоліття раніше того, як макарони з'явилися у китайців, проте переконливих підтверджень цьому не знайдено. Фахівці вважають, що ні у греків, ні у римлян і тим більше у більш давніх етрусків не було твердих сортів пшениці, необхідної для виготовлення макаронів, тому вони ніяк не могли бути їх винахідниками.

Індійцям і арабам макарони відомі вже як мінімум з початку 13 століття. Цікаво, що у всіх цих вони позначалися словом «нитка» - в індійців це sevika, у арабів - rishta, а в італійців - spaghetti (від spago - «нитка»).

Перша офіційна столиця макаронів - Палермо, де вперше почали виготовляти сухі макаронні вироби в промислових масштабах, про що в 1150 повідомляв арабський географ Аль-Ідріз.

Завдяки механічному пресу, винайденому в Неаполі в 17 столітті, процес виробництва макаронів став значно дешевше, що дозволило значно знизити на них ціну і перетворити макарони або, як їх ще називають італійці, пасту в справді народну їжу, кулінарія ж збагатилася безліччю нових рецептів.

У 19 столітті виробництво пасти ставиться на широку ногу, чому сприяло застосування гідравлічних пресів і парових млинів. Ринок макаронних виробів стрімко розвивається, а загострення конкуренції між виробниками сприяє експорту макаронів у всі кінці світу і збільшення різноманітності вироблюваних виробів. Справа в тому, що у виробництві використовувалися бронзові диски-матриці макаронних пресів, і отвори на них можна було робити самої різної форми. Цим пояснюється зростання асортименту до 150-200 найменувань.

20 століття принесло в технологію виробництва макаронів нові удосконалення: завдяки впровадженню штучної сушки та кондиціонування повітря їх виробництво стало доступно для всіх регіонів Італії, в кожному з яких є свої кулінарні рецепти.

У Росії виробництво макаронів вперше було налагоджено в Одесі в кінці 18 століття, а до 1913 року в країні функціонувало вже 39 макаронних фабрик, що виробляли близько 30 тисяч тонн макаронних виробів на рік.