Селера

У Середні століття селера був відомий як овочева рослина, а сьогодні й не скажеш овоч він чи пряність. Його батьківщина - Південна Європа і Азія, а з XVIII століття він набув поширення по всій Європі. Римляни і греки вважали селеру священною рослиною, а у єгиптян він був символом смутку і смерті.

Корінь селери являє собою круглий бульба коричневого кольору, в діаметрі близько 20 см. Містить: аспарагин і ефірна олія, цитрин і слизу, соки калію, фосфору, кальцію, аскорбінову кислоту і вітаміни, щавлеву кислоту і глікозиди.

Листя селери не менше корисні, в них виявлені: ефірна олія, аскорбінова кислота, каротин. Селера дуже корисний для здоров'я. Надає профілактичну і лікувальну дію на обмін речовин і діяльність нервової системи. У народній медицині використовується для лікування ревматизму, захворювань нирок, профілактики утворення каменів. А також селера сприяє нормалізації артеріального тиску. Зміцнює імунну систему, сприяє запобіганню інфекційних захворювань.

Листя і стебла селери корисні для лікування неврологічних захворювань, добре чистять організм від токсинів і шлаків. Коріння допомагають при безсонні. Сік нормалізує обмін речовин, має послаблюючу і сечогінну ефектом. З давніх часів селера вважався їжею для чоловіків, так як входять до складу речовини рослини сприяють посиленню статевої потенції.

Сьогодні селера одна з улюблених овочевих культур. Завдяки приємному аромату і солодкувато-гіркуватий смак він повсюдно використовується для ароматизації і поліпшення смаку овочевих і м'ясних страв. З кореня селери готують салати, овочеві супи, гарніри. Також цей плід використовується для приготування соусів, страв із м'яса та яєць. Корінь селери вживають як в свіжому, так і в сушеному вигляді.