З історії японської кухні

Високою тривалістю життя японці не в останню чергу зобов'язані своїй кухні, що включає безліч страв з корисних продуктів. Для японської кухні характерно широке використання овочів і морепродуктів, в той час як таке поняття, як хліб, з'явилося тут всього кілька десятиліть тому.

Своїм своєрідністю японська кухня зобов'язана кліматичних умов Японських островів і їх рослинному і тваринному світу. З цим пов'язано переважання в раціоні японців овочів, риби і морепродуктів, включаючи морські водорості, використання в їжу грибів і мохів.

Через брак палива багато продуктів традиційно споживалися в сирому вигляді, але, як виявилося, це тільки йде на користь здоров'ю. Взагалі основною тенденцією японської кухні можна вважати прагнення максимально зберегти первинні властивості дарів природи. Тому безліч блюд з рису готується без спецій, а рибу їдять в сирому вигляді - японські суші з сирою рибою знамениті в усьому світі.

Однак настільки стримане ставлення до кулінарній обробці не заважає страв національної кухні ставати справжніми шедеврами, свого роду кулінарними натюрмортами, які створюють на тарілці не тільки кухаря в ресторанах, але й звичайні японські домогосподарки. Рибу, овочі, молюски, морські водорості - все це і тепер прийнято подавати з вишуканим оформленням, адже для японців естетичний фактор відіграє величезну роль у всьому - і в інтер'єрі, і в їжі.

Однак основою, на якій стоїть японська кухня, є, звичайно ж, рис, який тут почали культивувати близько 2500 років тому. У Японії прийнято варити його під кришкою, без будь-яких спецій. Широко використовується соя, соуси і приправи на її основі.

Для японців характерна поміркованість в їжі. Їх день зазвичай починається з соєвого супу з невеликою кількістю рису і неміцного чаю. Після Другої світової війни та американської окупації в раціоні японців відбулися істотні зміни: вони стали споживати більше м'яса, поширення набули напівфабрикати і фаст-фуд, і все більшу популярність став набувати європейський стиль харчування.