Італійські та французькі страви

Франція та Італія, - це дві країни з найбагатшими кулінарними традиціями. Їх кухні близькі між собою, але в той же час за століття не втратили своєї індивідуальності.

Страви італійської кухні - яскрава імпровізація, багатство смаку і велика кількість варіацій, французька ж кухня - витонченість смаку, гармонія і витонченість.

Обидві країни - морські держави, і тому рецепти страв з морепродуктів та риби присутні удосталь. І Франція, і Італія обожнюють сир і не мислять приготування своїх кулінарних шедеврів без нього. Ніякі інші кухні світу не можуть зрівнятися з французької та італійської кухнями в плані любові до сиру.

Кухні обох країн знають величезна кількість рецептів соусів, і широко використовують їх у приготуванні різних страв. І італійська, і французька кухні мають суттєві відмінності, залежно від того, в якій області народився рецепт, далеко чи близько до моря розташовані провінції. Так, страви північної Італії значно відрізняються від південної, а кухні різних французьких провінцій можуть похвалитися абсолютно різними делікатесами.

Втім, є між кухнями і принципові відмінності. Яскравий приклад - французька кухня, в рецепти якої ніколи не входить молоко. А ось любов до овочів і прянощів присутній і у французів, і у італійців. Не тільки італійська кухня рідниться з французькою. Близька французам і кулінарія Іспанії. Але найвідомішими, все ж, є традиційно французькі страви, такі, як буябес або страви, приготовані з трюфелів.

Звичайно, до високої французької кухні потрібна звичка, щоб оцінити всі тонкощі і вишукування рецептів. Та й кількість страв, які подають на обід у французів - 10-12, і тому незнаючому людині з незвички буває важко не переїсти. А справжній француз ніколи не стане накладати собі велику порцію, не бажаючи пропустити за обідом що-небудь найсмачніше.

Те, що французи - гурмани і люблять незвичайні страви знають усі. Пристрасть до паштету з солов'їних язичків призвело до того, що в околицях Парижа перевели всіх солов'їв. І жаб французи дійсно люблять і вміють їх готувати, хоча і не всі підряд жаби гідні потрапити на стіл. Існують спеціальні м'ясні сорти жаб, чиї стегенця маринують, панірують у борошні і обсмажують до золотистої скоринки. Третім відомим французьким блюдом стали равлики. Готувати їх складно, лише досвідчений кухар впорається з цим. Але ж є ще й молюски, яких їдять живцем, і знавці теж вважають вельми вишуканим блюдом. На тлі всіх цих делікатесів паштет фуа гра з печінки гуски здається чимось дуже рідним і звичним.

І, звичайно, у французькій кухні дуже важлива гармонія. Страви повинні поєднуватися між собою і з поданою на стіл вином, і мистецтво підібрати вино і скласти обіднє меню так само важливо, як уміння ці страви приготувати.